Власні довідники через API
Власні довідники використовуються в додаткових полях. Якщо додаткове поле має тип вибору зі списку, його значення можуть посилатися на записи власного довідника.
API дозволяє читати ці записи, щоб зовнішня система могла правильно передавати значення додаткових полів.
Повʼязані інструкції:
Endpoint-и
| Метод | Endpoint | Призначення |
|---|---|---|
| GET | /v1/custom_terms | отримати список значень власних довідників |
| GET | /v1/custom_terms/:id | отримати одне значення |
Створення, оновлення й видалення значень власних довідників через API V1 не описані.
Поля у відповіді
| Поле | Призначення |
|---|---|
id | ID значення довідника. |
title | Назва значення. |
parent_id | Батьківське значення, якщо довідник має ієрархію. |
code | Код значення. |
api_id | Зовнішній ID значення. |
created_at | Дата створення. |
updated_at | Дата оновлення. |
Використання в custom_fields
У додаткових полях ключем є ID додаткового поля, а значенням може бути ID або назва значення довідника, залежно від типу поля та сценарію.
Приклад:
{
"product": {
"custom_fields": {
"custom-field-id": "custom-term-id"
}
}
}
Для мультивибору використовується рядок, у якому значення розділені комами.
Для стабільної інтеграції краще зберігати id або api_id значення довідника, а не покладатися лише на назву.
Чеклист
Перед використанням власних довідників через API перевірте:
- які додаткові поля використовують власні довідники;
- чи потрібне одне значення або мультивибір;
- чи є у довідника ієрархія через
parent_id; - яке поле зовнішня система використовує як стабільний ключ:
id,api_idабоcode; - що робити, якщо значення довідника перейменували.
Підсумок
API власних довідників допомагає правильно заповнювати додаткові поля в товарах, контрагентах, документах і платежах.